Як відомо, скільки існує освіта, стільки ж існує плагіат у різних формах
ЯКЩО РАНІШЕ ТРАДИЦІЙНИМ «навчальним шахрайством» було списування у сусіда по парті, то науково-технічний прогрес суттєво розширив кордони плагіату: тепер списують курсові та дипломи і навіть дисертації з монографіями. До того ж, завдяки бурхливому розвитку Інтернету, процес «списування» якісно спростився — в мережі нескладно знайти потрібну роботу та швидко її перетворити на свою або, як варіант, — замовити за певну суму роботу на потрібну тему. Переробити титульну сторінку — ось що нерідко залишається зробити студентам при підготовці письмових робіт.
Боротьба з плагіатом у стінах вітчизняних навчальних закладів найближчим часом не має перспектив, адже професура передпенсійного і пенсійного віку та й значна частина викладачів, зазвичай, суттєво відстає від студентів та дисертантів у комп’ютерній грамотності, а змусити написати диплом від руки навряд чи хтось наважиться. До того ж самі роботи нерідко читаються ними по вертикалі чи по діагоналі.
Чудо-програма
Студентським «хитрощам», що легко проходять в Україні, немає місця в розвинутих державах світу. Тому, вирушаючи на навчання за кордон, варто враховувати, що такі звичні для українського навчального процесу речі, як списування та перекачування різнорідних робіт з Інтернету, класифікуються однозначно як плагіат і лише псують подальше навчальне життя бажаючому присвоїти чужу працю. Є випадки, коли до студентів з України за такі випадки застосовувалася «вища міра» університетського покарання — відрахування з навчального закладу. Для багатьох вітчизняних студентів це може здатися дивним, але на Заході до категорії «плагіат» відносяться також цитати без посилання на джерело.
З метою зниження вірогідності студентського плагіату до нульової відмітки, у Західних країнах вводяться системи комп’ютерної перевірки студентських робіт на плагіат. Найбільш відома — розроблена каліфорнійською компанією I-paradigms спеціальна онлайнова програма (
www.turnitin.com). Дуже швидко допомога викладачам перетворилася на вигідний бізнес, який I-paradigms приносить чималі прибутки — права на використання програми turnitin.com придбали навчальні заклади 80 країн світу і, зокрема, більшість британських університетів. За інформацією компанії-розробника, в окремі періоди за допомогою «анти плагіатора» перевіряється кілька десятків тисяч робіт протягом одного дня, і зацікавленість навчальних закладів у даній програмі та в інших подібних до неї постійно зростає, чому сприяє і сам розвиток плагіату. Варто зазначити, що використовується turnitin.com переважно відкрито, а самі викладачі пояснюють це тим, що так вони спонукають студентів до самостійного опанування наукою.
Що ж до характеристик самої чудо-програми, то слід зауважити, що вона забезпечує доступ до більш ніж 4 з половиною мільярдів робіт, що були видані як в самому Інтернеті, так і перевірялися за її допомогою, а також друковані роботи за останнє десятиріччя. Крім того, програма щоденно додає до своєї бази даних 40 мільйонів сторінок. Turnitin.com дозволяє визначити не лише ступінь та джерела плагіату, але й виявити реальну кількість використаних джерел.
Перші 40 тисяч перевірених за допомогою turnitin.com робіт виявили невтішний для викладачів результат: 30 відсотків робіт значною мірою містили плагіат. А от перший досвід сканування студентських робіт в Абердінському університеті (Шотландія) навіть викликав серед професорів пропозиції скасувати реферативну форму оцінювання знань і перейти виключно до безпосереднього тестування. Зміни таки сталися, проте, не настільки радикальні: викладачі обмежилися лише введенням нових методик затвердження тем письмових робіт і зобов’язали своїх колег перевіряти всі письмові роботи на існування плагіату.
http://www.ukrjurist.com/?page=5&issue= ... e=884#read